7 святих, які… мали позашлюбних дітей

7 святих, які… мали позашлюбних дітей

Вони нагадують нам, що Бог обдаровує нас благодатями незалежно від обставин. Ми всі маємо шанс стати святими.

Так само, як є святі, що були позашлюбними дітьми, є і святі, які мали позашлюбних дітей. Святі, про яких ми розповімо, можуть надихнути тих, хто заблукав у житті або чиї стежки сильно заплуталися.

Ці людські історії нагадують нам, що Божа благодать діє незалежно від обставин, що люди (та їхні діти) покликані бути великими святими. Ті, хто шукає Божої благодаті, знають, що милосердя Господа може перемінити і зцілити кожну поразку, кожну кривду і кожне зламане серце.

 

1.Свята Тенева (VI ст.)

Вона була валлійкою, донькою язичницького короля. Тенева познайомилася з посланням Євангелія через місіонерів. Довідавшись, що вагітна, клялася, що вона — дівчина, як Божа Матір… Дуже рання біографія святої припускає, що, можливо, її зґвалтували, коли вона була непритомна під впливом алкоголю. Інший давній запис говорить, що на неї напав двоюрідний брат, переодягнений у жінку, який пізніше маніпулював нею, стверджуючи, що не спав із нею як чоловік із жінкою.

Незважаючи на ці аргументи, батько Теневи наказав скинути доньку зі скелі за цей нібито вчинений нею злочин. Дівчина вижила; її викинуло на бере моря поблизу Сан Серф, де вона виховала сина, який удостоївся слави вівтаря — це св.Кентіґерн (відомий також як св.Мунґо).

 

2.Свята Маргарита Кортонська (1247-1297)

Італійка, коханка аристократа, якому народила дитину. Вона не раз просила його одружитися з нею, але, попри обіцянки, цього так і не сталося. Коли син був ще маленький, його батька вбили, а Маргарита була вражена не тільки самим фактом смерті свого партнера, а й переживаннями за стан його душі в момент смерті. Вона каялася за гріхи і намагалася повернутися додому з сином; однак мачуха вигнала її.

Маргарита поселилася з двома іншими жінками, виховуючи сина, який потім став монахом. Сама вона стала терціаркою, увійшла доТретього ордену св.Франциска та служила багатьом людям духовними порадами. Але постійно була об’єктом неправдивих звинувачень через своє минуле.

 

3.Святий Андрій Воутерс (1542-1572)

Це був голландський священник, відомий своїм розгульним способом життя. А також він був… пияком, який мав кількох позашлюбних дітей. Він був до такої міри не здатний виправитися, що єпископ відсторонив його від священницьких обов’язків, засудивши на ганебне життя у віці всього 30 років.

Але коли кальвіністські пірати почали арештовувати священників, Воутерс розшукав їх, представившись священником, попри накладену на нього кару. Протягом понад двох тижнів його катували і насміхалися над ним за його минуле. Воутерс відмовився прийняти їхні аргументи, що такий, як він, готовий зректися своєї віри.

«Я завжди був перелюбником, але єретиком не був ніколи», — відповів св.Андрій і помер мученицькою смертю після знущань.

 

4.Святий Михаїл Хо Джин Хі (1808-1857)

Народився в поважній в’єтнамській католицькій сім’ї, був одружений із католичкою. Але, хоча був людиною віруючою, мав коханку, з якою в нього було троє дітей. Він охрестив дітей і був практикуючим християнином, але його життя й надалі сильно суперечило його вірі.

Врешті-решт, він покаявся у своїх гріхах і став людиною великого милосердя. Попри все, залишився слабким, і коли його заарештували, видав прізвища 29 християн. Але знову розкаявся і посповідався у в’язниці, перш ніж зазнав мученицької смерті.

 

5.Бруно Ссерункуума (бл. 1856-1886)

Бруно був наверненим угандійцем, який з великим розчаруванням зрозумів, що хрещення не знищило магічним чином його схильність до гріха.

Коли король дав йому в нагороду двох молодих жінок, Бруно не вдалося зберегти чистоту. Він узяв їх обох за дружин (хоча жодний із цих зв’язків не був дійсним подружжям), і незабаром одна з них завагітніла. На щастя, друзі Ссурункууми, св.Карл Лванґа та св.Андрій Каґґва, занепокоєні його поведінкою, серйозно з ним поговорили, по-братерськи напоумляючи.

Їхні слова були такими переконливими, що Ссерункуума розлучився з обома жінками та щиро посповідався. Хоча люди не знали, що він послідовник Христа, однак після того, як почалися переслідування християн, Бруно визнав, що він один із них. Його спалили на вогнищі.

 

6.Слуга Божа Дороті Дей (1897-1980)

Дороті Дей — американська громадська діячка та пацифістка, яка провадила типовий для її ровесників спосіб життя. Вона мала різних статевих партнерів, зробила борт і вчинила спробу самогубства. Пізніше вона сприймала все це як доказ розчарованої туги свого серця за Богом — туги, якої не заглушило щастя, нарешті віднайдене в конкубінаті та народженні доньки.

Дороті стала брати участь у Святій Месі та вирішила охрестити дитину. Її партнер був проти цього, що остаточно призвело до розлучення пари. Навернувшись, Дороті Дей заснувала рух солідарності з бідними «Catholic Worker». У такому дусі вона виховала свою доньку Тамар. Дороті була сильною активісткою, яку кілька разів заарештовували й навіть поранили за антирасистську діяльність. Свої сили вона черпала в щоденній Святій Месі та споглядальній молитві.

 

7.Слуга Божий Кипріан Руґамба (1935-1994)

Цей руандієць якийсь час навчався в духовній семінарії, але втратив віру й одружився з Дафрозою Руґамба, нині Слугою Божою. Хоча Дафроза була вірною католичкою, Кипріан був розпусником, який мав численні романи. У нього була дитина від іншої жінки, але Дафроза прийняла її в сім’ю і виховала як власну.

Протягом майже 20 років Дафроза молилася за навернення чоловіка. Кипріан навернувся, коли був на порозі смерті; підвівши очі, він побачив біля себе дружину. Хвороба чудесним чином відступила, а Кипріан попросив у Дафрози пробачення, що вона охоче зробила.

Наступні 12 років їхнього подружнього життя були прекрасними і радісними, аж до моменту, коли їх обох разом із шістьма їхніми дітьми вбили в перші дні геноциду в Руанді.

Переклад CREDO за: Мег Гантер-Кілмер, Aleteia

 

https://credo.pro/2021/06/293037

Leave a Reply

Your email address will not be published.