Беатифікація засновника Євросоюзу — дедалі ближча

Беатифікація засновника Євросоюзу — дедалі ближча https://credo.pro/2021/04/288481 Dovgalova Olena

Як повідомляє французький часопис «Ouest-France», посилаючись на кардинала Марчелло Семераро, префекта Конгрегації у справах святих, Святий Престол в червні 2021р. може оголосити декрет про героїчність чеснот Роберта Шумана. Це був би важливий крок на шляху до беатифікації одного з батьків-засновників Європейського Союзу.

Як міністр закордонних справ Франції, у березні 1950р. Роберт Шуман представив пропозицію створення першої європейської спільноти, пізніше — Спільноти вугілля та сталі (так званий План Шумана). Організація мала контролювати видобуток вугілля та виробництво сталі у ФРН та Франції.. Ця ідея стала наріжним каменем нинішнього Євросоюзу.

Менше ніж за рік після виступу політика, 1951 року, Німеччина, Франція, Італія та країни Бенілюксу підписали угоду про створення Спільноти вугілля і сталі (Montanunion). Її продовженням стало Європейське економічне співтовариство (ЄЕС), створене 1957р., яке пізніше трансформувалося в Європейське співтовариство, а 1992р. — в Європейський Союз (ЄС).

Роберт Шуман народився 29 червня 1886р. в Люксембурзі в сім’ї, яка походила з Лотарингії. До школи ходив у тоді німецькому місті Меці. Вивчав право в Бонні, Мюнхені, Берліні та Страсбурзі, де здобув ступінь доктора юридичних наук. Після навчання оселився в Меці, де займався юридичною діяльністю; також Шуман був практикуючим католиком. Під час Першої світової війни він був резервістом у німецькому трудовому батальйоні. Люксембуржець за народженням, який здобув освіту в Німеччині, римо-католик за переконанням та француз у душі — так полюбляв говорити про себе майбутній політик.

 

Арешт гестапо та переховування в монастирях

У 1919-1940рр. Роберт Шуман був одним із провідних французьких парламентарів. 1940р., коли він обіймав посаду державного секретаря у справах біженців, його заарештувало гестапо й депортувало до Німеччини. Шуману вдалося втекти і після періоду переховування в монастирях він дістався вільної, південної, зони Франції, де долучився до антинімецького руху опору.

У 1920-ті роки він установив тісні контакти з політиками християнсько-демократичного крила по всій Європі, зокрема, з Конрадом Аденауером в Німеччині та Альчіде де Ґаспері в Італії. Пізніше, після 1945р., їхні контакти стали ядром європейської єдності.

У IV Республіці (1946-1958рр.) Шуман швидко став однією з ключових фігур французької політики. Як прем’єр-міністр (1947-1948рр.) та міністр закордонних справ (1948-1952рр.), він брав учать в ухваленні найважливіших європейських рішень, які іноді навіть суперечили поглядам Республіканського народного руху, до якого він належав. Зокрема, наприкінці Другої світової війни брав участь у переговорах щодо підписання Статуту Ради Європи (1949р.), Договору про Північну Атлантику (1949р.), Європейської конвенції про захист прав і свобод людини (1950р.). 1958 року німецьке місто Аахен нагородило його престижною премією Карла Великого.

 

Ревний католик

Роберт Шуман, бувши ревним католиком, майже щоранку брав участь у Святій Месі в Парижі, через що противники закидали йому, що він діє за вказівками Ватикану. Голова французьких соціалістів Ґі Молле, наприклад, насміхався, кажучи, що «трійка» Шуман-Аденауер-де Ґаспері очолює політичні легіони «Ватікформу» — католицької противаги «Комінформу», бюро, яке координувало політику держав радянського табору.

Скромної зовнішності, з гострими рисами обличчя, Шуман не викликав великого інтересу, але його діяльність була дуже успішною. Через п’ять років після війни, коли в пам’яті ще були живі переживання того жахливого періоду, думка про прямий шлях європейської інтеграції була приречена на провал. Шуман прислухався тоді до думки іншого великого прихильника єдності нашого континенту — Жана Монне (1888-1979), і вони разом вирішили прямувати до єдиної Європи «кружним шляхом». Висунули ідею Спільноти вугілля та сталі, яка спершу мала багато противників що у ФРН, що у Франції. Коли в грудні 1950р. в паризькому Palais Bourbon Національні Збори затвердили проєкт Montanunion, Шуман ледь не плакав від щастя. Пізніше він також із великою радістю прийняв створення 1974р. Ради Європи, з якою пов’язував великі сподівання.

 

Хотів бути священником

У березні 1958р. Роберта Шумана одноголосно вибрали першим головою Європейського парламенту в Страсбурзі. Він обіймав цю посаду до березня 1960 року, після чого був його почесним головою. 1960 року Європейська парламентська асамблея одноголосно проголосувала за присудження Роберту Шуману звання «родоначальника Європи». Він помер 4 вересня 1963р. у віці 77 років у своєму сільському маєтку в Скі-Шазель поблизу Меца.

«Це свята людина», — часто казав його друг, Конрад Аденауер. Роберт Шуман був глибоко віруючим католиком. Після багатьох трагедій, які пережила його сім’я, він хотів стати священником. Але друзі відмовили його, кажучи, що «святі ХХ століття носять світське вбрання, і тому світ потребує активних мирян». Шуман і був ним, як міністр фінансів, прем’єр-міністр, міністр закордонних справ і голова Європарламенту. За словами Шумана, «цінність Європи — у європейських цінностях».

У базиліці санктуарію Божої Матері Утішительки стражденних у німецькому місті Кефелері 1970р. Роберта Шумана відзначено як «батька Європи». Вже невдовзі по його смерті почали збирати матеріали для беатифікаційного процесу, дієцезіальний етап якого відкрив 1985р. єпископ Метца П’єр Раффін. У чотирьох томах зібрано понад 750 документів, пов’язаних із життям та діяльністю цього великого європейця. «Його твори та промови про мир у Європі та світі, про духовно-культурну, політичну й економічну структуру Європи та її внесок у формування майбутнього світу залишаються актуальними», — підкреслив Ганс Август Лакер. Цей німецький європейський політик був «двигуном» підготовки беатифікаційного процесу Шумана і сподівається, що він буде проголошений блаженним.

Роберта Шумана, як приклад християнина, залученого в політичне життя, не раз згадував папа Йоан Павло ІІ. «Це постійний приклад для всіх, відповідальних за побудову Європи», — сказав про нього Святіший Отець на форумі Європейського парламенту в Страсбурзі у жовтні 1988р. Думку про ключову роль Роберта Шумана в прагненні до створення нової Європи, яка спирається насамперед на цінності, прищеплені на нашому континенті християнством, поділяють багато сучасних політиків, що займаються європейськими питаннями.

Разом із початком беатифікаційного процесу Роберта Шумана в Метці відкрито Інститут св.Бенедикта, Покровителя Європи, з метою прискорення беатифікації «родоначальника Європи». 2004 року генеральний секретар інституту передав до ватиканської Конгрегації у справах святих шість коробок із документами, загальна вага яких становила 150кг.

Уже деякий час тривають зусилля винести до слави вівтаря інших двох співтворців єдиної Європи: канцлера Німеччини Конрада Аденауера (1878-1967) та прем’єр-міністра Італії Альчіде де Ґаспері (1881-1954).

 

April 13, 2021 at 03:50PM CREDO https://credo.pro

Leave a Reply

Your email address will not be published.