Франція: парламент знову форсує закон про біоетику

Франція: парламент знову форсує закон про біоетику

Ми не вступаємо в битву, щоб перемогти. Ми у своїй битві виходимо з перемоги, яку вже здобув Ісус,— пише Примас Галлії.

Предстоятель Церкви у Франції заохочує католиків своєї країни не піддаватися зневірі перед лицем чергової спроби протягнути в парламенті новий закон про біоетику, пише Vatican News.

Слова про битву в устах нового архієпископа Ліона не повинні нікого дивувати. Перш ніж стати священником, він був, подібно як св.Мартин, солдатом, а точніше — офіцером-десантником. Цього разу, однак, він говорить про духовну битву, боротьбу самого Бога, в яку входять через віру, піст і молитву. Тих, хто вже втомлений тривалою боротьбою на захист життя, дитини і сім’ї, він запевняє, що перемога лежить по стороні любові й життя.

 

 

Головна новизна, яку має запровадити закон про біоетику, це надання можливості штучного запліднення лесбійським парам і самотнім жінкам, що на практиці означає появу дітей, апріорі позбавлених права мати батька. Амбіції творців нового закону, однак, набагато вищі. Перші проєкти цього закону, ухвалені палатою депутатів у 2019 і 2020 роках, передбачали можливість творення людсько-тваринних химер, трансгенних ембріонів чи штучних гамет. Парламент у цьому питанні розділився і складно визначити, яким буде фінал цієї справи.

Для архієпископа Олів’є де Жерме всі ці пропозиції — це прояв захвату технологічним прогресом, спокуса дозволу на все, що з технічного погляду можливе. Засліплені новими можливостями, ми не бачимо, до чого це може провадити. Примас Галлії вказує як аналогію нинішню екологічну кризу, яка є наслідком захвату прогресом, новими можливостями, які давали двигун внутрішнього згоряння, пластик чи пестициди. Сьогодні ми вже знаємо, як сильно цей прогрес посприяв порушенню рівноваги у природі та біорізноманітті. Архіжпископ де Жерме зауважує, що такої ж помилки можна припуститися і в підході до людини. Цього разу ставкою є вже не довкілля, а ми самі. Тому нам потрібна інтегральна екологія, яка оберігає також людську істоту.

Архієпископ Ліона вказав також на другу підставу форсування у французькому парламенті змін у законі про біоетику. Це захват всемогутністю людської волі, яка не рахується зі спільним благом чи благом іншої людини. Саме звідси випливає згода на сповнення будь-яких забаганок, з одного тільки приводу: мовляв, наука якось із цим усім дасть раду. Тим часом потрібно розуміти, що свобода індивідуума і спільне благо — це тільки гадане протиставлення. Індивідуальна свобода, полишена сама на себе, впадає в пастку всемогутності, зі шкодою для інших, але також і для самого індивідуума, доказом чого є хоч би нинішнє зростання залежностей, — пише Примас Галлії на шпальтах «Famille Chrétienne».

 

https://credo.pro/2021/06/292925

Leave a Reply

Your email address will not be published.