Італійський медик: «Ми, закам’янілі атеїсти, шукаємо миру в Бога»

Італійський медик: «Ми, закам’янілі атеїсти, шукаємо миру в Бога» https://credo.pro/2021/03/287577 Єрмак Ірина

«Я не був удома шість днів, не знаю, коли востаннє їв, і усвідомлюю свою незначущість на цій землі, але хочу присвятити себе до останнього подиху допомозі іншим. Я радий, що повернувся до Бога, коли довкола — страждання і смерть ближніх».

Такий запис рік тому з’явився на фейсбуковому акаунті True Love in Jesus – 100% VeroAmore. Це свідчення лікаря Юліана Урбана з Ломбардії. Цей 38-річний медик поділився своїм досвідом дуже тяжких початків праці в боротьбі з коронавірусом. Він визнав: навіть у найгірших кошмарах не уявляв, що може побачити й пізнати те, що діялося в його лікарні…

«Кошмар тягнеться, ріка стає щораз ширкою. Спочатку було кілька, потім десятки, а потім сотні; а тепер ми вже не лікарі, ми стали сортувальниками на конвеєрі й вирішуємо, хто буде жити, а кого треба відправити додому, щоб помирав, навіть якщо всі ці люди ціле життя сплачували податки в Італії».

 

Де людина нічого не може зробити, там ми потребуємо Бога

Юліан визнав, що все життя був атеїстом. Здобув медичну освіту, а там навчали, що наука виключає існування Бога. «Дев’ять днів тому до нас прибув 75-річний душпастир. Це була добра людина, в нього були серйозні проблеми з диханням, але він мав із собою Біблію і справив на нас враження, коли читав її помираючим і тримав їх за руку», — згадує лікар. Хоча всі працівники вже були сильно змучені, як психічно, так і фізично, та охоче його слухали.

«Ми усвідомили, що там, де людина нічого не може зробити, ми потребуємо Бога, і почали просити Його про допомогу, як тільки мали кілька вільних хвилин. Ми розмовляємо один з одним і повірити не можемо, що ми, закам’янілі атеїсти, щодня шукаємо миру, просячи Бога, щоб допоміг нам спертися на Нього, щоб ми могли опікуватися хворими».

 

Не пам’ятаю, коли їв востаннє…

На жаль, той старенький душпастир помер. Доктор Юліан додає, що хоча лікарі сильно змучені всім, що діється, та присутність того священника внесла багато миру в їхнє життя і повернула надію.

«Я не був удома шість днів, не знаю, коли востаннє їв, і усвідомлюю свою нікчемність на цій землі, але хочу до останнього подиху присвятити своє життя допомозі іншим. Я радію, що повернувся до Бога, коли мене оточують страждання і смерть моїх ближніх».

Переклад CREDO за: Aleteia

 

March 31, 2021 at 04:25PM CREDO https://credo.pro

Leave a Reply

Your email address will not be published.