Калюжі, дірки у стінах і пліснява – чому руйнується Музей Кобзаря в Каневі (Відео)

Ремонт музею завершили 10 років тому, проте майже одразу там почалися проблеми

Вода зі стелі, а стіни руйнуються. Канівський музей Тараса Шевченка біля могили Кобзаря в аварійному стані. Його почали ремонтувати у 2003-му році, роботи тривали протягом 7 років. А вже через кілька місяців після відкриття у 2010-му стіни почали тріскатися і розмокати від ґрунтових вод. Натепер кілька приміщень закриті для відвідувачів через грибок та калюжі. Чи можна врятувати пам’ятку – з’ясовувала журналістка “5 каналу” Яна Лимаренко.

Штукатурка зі стін музею Кобзаря відпадає шматками уже 10 років – розповідає майстер реставраційної майстерні Анатолій. Цокольні приміщення стали непридатними для використання, бо постійно підтоплюються ґрунтовими водами. 

“Через цегляну кладку трохи вище бетонних блоків протікає вода, ми бачимо прогнила навіть коробка дубова. Ці сталеві двері були поставлені під час реконструкції, за 6 років вони згнили, коробка, ви бачите, згнила”, – розповів завідувач відділу реставраційної майстерні Шевченківського національного заповідника Анатолій Коненко.

Вода розмиває всі цокольні приміщенням, а тут і бібліотека, і виставкові зали. У котельні й тепловому пункті на підлозі калюжі, й дороге обладнання псується. 

“Через те, що вода затікає в наше приміщення, дивіться, що відбувається з металом, іржа його з’їдає, теж саме з обладнанням”, – розповів головний інженер Шевченківського національного заповідника Володимир Усов.

Ґрунтові води підтоплюють цокольні приміщення уже 10 років. Це почалося одразу після масштабного  ремонту. Від 2003-го до 2010-го музей збільшили вдвічі добудовою та капітально відремонтували. Але проблеми з’явились уже через місяць. Зараз вони катастрофічні. 

За словами працівників музею, ремонт вартував близько 100 мільйонів гривень, які на той час були просто шаленою сумою. Та її, зрештою, на все не вистачило. Хотіли втілити художню концепцію музею, розроблену митцем Василем Кричевським іще в 30-х роках ХХ століття – так званий образ Кобзаря. Тоді це реалізували лише частково, повністю зробити планували у 2010-му. 

“Творити художній образ, який планували зробити, а його планував Музей Кричевського в синтезі кількох видів мистецтв – це і скульптура, і живопис, і альфрейні розписи. Поступово ми відтворюємо цей розпис, але в 2010-2009-х роках уже на останньому етапі ремонтно-реставраційних робіт було відкинуто цей національний образ”, – каже завідувачка відділу охорони пам’яток історії культури та природи Шевченківського національного заповідника Віта Дзима.

Зараз у музеї наполягають на терміновій реконструкції, бо лишати так небезпечно.

“Якщо говорити про кошти, які ми поклали в заявку, на сьогодні ми вже розуміємо після певних досліджень, що це досить мала сума – 16 з половиною мільйонів. У цю суму ми закладали і майоліку, відтворення цього національного образу Кобзаря, а сьогодні, щоб зробити розписи майолікові – відтворити це все, ми маємо по-перше, фахівців одиниці в Україні, а по-друге, що це дороговартісні роботи”, – розповіла гендиректорка заповідника Валентина Коваленко.

Нині заклад на балансі Міністерства культури. Ми поцікавилися, чи збирається влада ремонтувати аварійний музей Кобзаря. У Мінкульті кажуть – уже взялися за роботу. 

Музей внесли до проєкту “Велика реставрація”. Виділили 16 мільйонів гривень на 2021 рік. 6 мільйонів уже використали на проєктно-кошторисну документацію. А ще 10 залишається на ремонт, щоправда, якщо встигнуть їх освоїти до кінця року.

Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, “5 канал”

Як повідомляв 5.UA, на Черкащині планують побудувати підприємство, яке назавжди змінить мальовничий краєвид із Чернечої гори.

https://www.5.ua/regiony/kaliuzhi-dirky-u-stinakh-i-plisniava-chomu-ruinuietsia-muzei-kobzaria-v-kanevi-256647.html

Leave a Reply

Your email address will not be published.