Коронавірус і його поширення: через поверхні не передається — підтверджують науковці

Коронавірус і його поширення: через поверхні не передається — підтверджують науковці

SARS-CoV-2 передається головно повітряним шляхом, — стверджує на сторінках журналу «Lancet» міжнародна група дослідників під керівництвом фахівців з Оксфорда.

На їхнє переконання, докази цього надає аналіз доступних даних. Науковці представили список із 10 доказів, які свідчать на користь висунутої тези. Зокрема, згадано випадки так званих суперрозносників — наприклад, у графстві Скеджіт, штат Вашингтон, США, одна людина з хору заразила 53 інших. Дослідження підтверджують, що такі випадки неможливо пояснити просто близьким контактом чи перенесенням вірусу через доторк до зараженої поверхні.

Дослідники також вказують, що вірус набагато інтенсивніше поширюється у замкнених приміщеннях, аніж назовні, а вентиляція відчутно зменшує ризик зараження.

Окрім того, науковці звертають увагу на дослідження, згідно з якими люди, що хворіють безсимптомно, або в яких симптоми ще недостатньо розвинулися (не чхають, не кашляють), відповідають за майже 40% випадків інфікування. Це «тихе» зараження становить один із головних шляхів поширення вірусу.

Автори аналітичного огляду пишуть також про досліження, згідно з якими зараження відбувалися також і на значній відстані, наприклад, між людьми, які жили в сусідніх кімнатах готелів і ніколи при цьому не зустрічалися особисто.

При цьому слабко підтверджено, що коронавірус розносять великі краплі слини, які швидко падають і заражають поверхні.

«Докази, що вказують на передачу повітряним шляхом, — приголомшливі, а доказів участі великих крапель фактично нема», — вважає один з авторів публікації, професор Хосе-Луїс Хіменес із університету Colorado Boulder.

«Ми зуміли ідентифікувати й інтерпретувати дуже складні, спеціалізовані дані на тему динаміки руху рідин та ізоляції самого вірусу», — підкреслює головна авторка публікації, професор Тріша Ґрінхол з Оксфордського університету.

«Хоч деякі окремі дослідження були оцінені як низькоякісні, та загалом докази на поширення вірусу повітряним шляхом — численні й сильні. Не повинно бути ніяких подальших затримок у запровадженні на світі запобіжних засобів для боротьби з поширенням такого типу», — додає вона.

На думку професора Хіменеса, терміновим завданням для ВООЗ та інших організацій, які займаються громадським здоров’ям, є опис поширення вірусу відповідно до наукових доказів. «Це дозволить зосередити зусилля на обмежуванні передачі через повітря».

Дослідники звертають увагу: результати показують, що хоча миття рук і дезінфекція поверхонь своє гігієнічне значення мають, однак вони не такі важливі, як методи, що обмежують зараження через повітря.

На переконання авторів, заразитися можна, вдихнувши повітря: коли хтось інфікований поруч видихнув, чи співає, чи просто розмовляє, кричить, або ж кашляє.

Як засоби вбезпечення науковці радять, серед іншого, хорошу вентиляцію, фільтрацію повітря, дотримання соціальної дистанції, ношення захисних масок у приміщеннях і дбання про їх добру якість.

«Це дивовижно, що хтось іще запитує про те, чи передача через повітря — це головний шлях поширення вірусу», — вважає інша авторка публікації, фахівець у галузі хімії аерозолів, професор Кімберлі Пратер із Каліфорнійського університету Сан Дієго.

«Тільки беручи до уваги інгаляцію аерозолями як у малих, так і на великих відстанях, можна пояснити багато центрів зараження, що з’явилися у приміщеннях по різних частинах світу. Завдяки визнанню, що вірус розноситься повітрям, ми знаємо, як захищатися. Можна навести чимало прикладів місць, які впоралися набагато краще за інших завдяки припущенню, що вірус поширюється повітряним шляхом. Світ має іти їхніми слідами якнайхутчіш», — пише експертка.

Переклад CREDO за: Opoka

 

https://credo.pro/2021/04/289114
Єрмак Ірина April 22, 2021 at 05:48PM CREDO https://credo.pro

Leave a Reply

Your email address will not be published.