Папа до кардинала Маркса: «Вся Церква в кризі, служи далі»

Папа до кардинала Маркса: «Вся Церква в кризі, служи далі»

Папа відхилив зречення кардинала Райнхарда Маркса. Глава Церкви дякує ієрархові за сміливий жест, підкреслюючи, що кожна реформа починається з нас самих.

Як уже повідомлялося, 21 травня 2021р. кардинал Райнхард Маркс звернувся до Папи Франциска з листом, просячи про відставку. Святіший Отець її не прийняв, дозволив опублікувати лист кардинала із викладенням причин такого прохання і написав йому свого листа, який тепер представляє Vatican News.

«Якщо приходить спокуса вважати, що, підтверджуючи твою місію та не приймаючи твоє зречення, цей Єпископ Рима (твій брат, який тебе любить) не розуміє тебе, — задумайся над тим, що відчував святий Петро перед Господом, коли по-своему представив зречення: “відійди від мене, бо я грішний”, але почув у відповідь: “паси Мої вівці”». Цими словами Папа Франциск завершує листа, надісланого у відповідь кардиналові Райнхарду Марксу, архієпископу Мюнхена та Фрайзінга. Його прохання про зречення з пастирського уряду було мотивоване недостатньою, на його думку, реакцією німецького єпископату на проблему сексуальних зловживань, за що він почувався зобов’язаним узяти на себе особисту відповідальність.

Святіший Отець подякував німецькому ієрархові за «християнську мужність, яка не боїться хреста, не боїться приниження перед лицем жахливої дійсності гріха». За його словами, вся Церква перебуває в кризі — й без повного усвідомлення цього не буде можливим зробити крок уперед, оскільки «політика страуса нікуди не приведе», а до кризи належить підходити «з нашою пасхальною вірою».

«Я погоджуюся з тобою в тому, як ти описуєш сумну історію сексуальних зловживань і той спосіб, яким Церква донедавна реагувала, як катастрофу. Усвідомлення цього лицемірства в способі життя вірою є благодаттю, першим кроком, який ми повинні зробити. Ми повинні взяти на себе тягар історії, як особисто, так і спільнотно. Ми не можемо залишатися байдужими перед лицем цього злочину», — пише Папа. І зазначає далі: «Історичні ситуації потрібно інтерпретувати відповідно до герменевтики часу, в який вони сталися, але це не звільняє від необхідності взяти їх до уваги». А тому кожен єпископ у Церкві повинен прийняти цей тягар і запитувати: «Що я маю чинити перед лицем цієї катастрофи?»

Глава Церкви згадує про вже неодноразові «mea culpa» за історичні помилки минулого. Сьогодні, за його словами, від нас вимагається реформи, яка полягає не в словах, але у відважних учинках, спрямованих на долання кризи, прийняття дійсності, «хоч би якими були наслідки цього». А «кожна реформа починається з себе самих». Без цього ми будемо нічим іншим, як лиш «ідеологами реформ», які особисто не беруть участі, на відміну від Ісуса, який вв’язався у справу своїм життям, своєю історією, своїм тілом, розіп’ятим на хресті. Саме це, як зазначив Папа, зробив і кардинал Маркс, представляючи зречення, оскільки «приховування минулого до нічого нас не приведе. Мовчанка, занедбування, надмірне зважання на престиж інституцій приведуть лише до особистої та історичної поразки».

У цьому контексті Святіший Отець вказує на нагальність того, щоб дозволити Святому Духові «привести нас у пустелю спустошення, до хреста і до воскресіння». Відправною точкою цього шляху є «покірне визнання: ми помилилися, ми згрішили». «Ні опитування, ні могутність інституцій не спасуть нас. Не врятує нас престиж нашої Церкви, яка схиляється до приховування своїх гріхів; не спасе нас могутність грошей чи думка засобів комунікації (від яких ми часто стаємо залежними). Спасемося, відчинивши двері Тому, Хто може це вчинити, та визнаючи нашу наготу: “я згрішив”, “ми згрішили”, а також плачучи та бурмочучи, як лише можемо, оте “відійди від мене, бо я грішний”, що є спадщиною, яку перший Папа залишив Папам і єпископам Церкви», — пише Франциск. Так поводячись, відчуємо той «цілющий сором, який відчиняє двері співчуттю й лагідності Господа, який завжди поруч».

Єпископ Рима зазначає, що він цінує синівський жест кардинала Маркса, виявлений його листом, а також його готовність надалі охоче служити «як священик і єпископ Церкви», докладаючи зусиль на користь духовного оновлення. «Й ось якою є моя відповідь, дорогий брате, — підсумовує Папа. — І далі чини все те, що пропонуєш, але як архієпископ Мюнхена та Фрайзінґа».

 

https://credo.pro/2021/06/293434

Leave a Reply

Your email address will not be published.