Пройшов Майдан, фронт і передову боротьби з коронавірусом – історія госпітальєра-добровольця (Відео)

Повернувшись із добровільного відрядження до Чернівців, Олександр і сам отримав позитивний тест на коронавірус

Із Дніпра до Чернівців поїхав добровольцем допомагати колегам рятувати людей, коли Буковину однією з перших накрило хвилею коронавірусу. До того майже пів життя працював у реанімації столичної лікарні. Між чергуваннями під час Революції Гідності надавав допомогу на Майдані, далі – фронт і порятунок поранених. Історія фельдшера і госпітальєра Олександра Сивирина, який попри все готовий продовжувати рятувати людей, – у спецпроєкті “5 каналу” “Медичний фронт”.

“Мій профіль – це якраз той профіль, який потрібен при COVID-19, при тяжких його перебігах, це те, що я роблю, робив пів життя, умовно кажучи”, – розповідає госпітальєр.

Зараз Олександрові – 33. А пів життя, за його словами, – це 13 років фельдшерської практики у реанімації. Поки працював фельдшером, пригадує, між змінами чергував у будинку профспілок на Майдані під час Революції Гідності.

“Ми там зробили операційну, тобто там поставили столи, стягли медицину, що нам потрібно було, ну і там працювали групами – хірурги, анестезіологи. Там вже почалося, там уже і в крові підковзувався, багато чого було”, – згадує Олександр Сивирин.

Кілька років по тому Олександр вирушив на схід та приєднався до групи медиків – добровольців-госпітальєрів. Ті рятували поранених на передовій, та між ротаціями, базуючись на Дніпропетровщині, навчали інструкторів тактичної медицини. Нині, маючи власний досвід, хочуть навчити домедичної практики якомога більше людей.

Із цієї роботи зі всім багажем умінь, укотре приймаючи виклик, торік госпітальєр вирушив на Буковину – в епіцентр поширення коронавірусу.

“Нам необхідна була допомога волонтерів, тому що дуже багато медпрацівників у той час захворіло. Ми просто не могли перекрити зміни і надати необхідну допомогу пацієнтам”, – пояснює Юрій Ставничук, лікар-ординатор у Чернівецькій міській лікарні.

У перші місяці з лікарень пандемія розігнала всіх випадкових у медицині людей, ділиться спостереженнями Олександр. Тим, хто залишився, довелося буквально жити в реанімаціях. Однак більше виснажувала, розповідає, подекуди абсолютна безпомічність проти маловивченої хвороби.

“Так, ми полегшували стан, так, ми боролися з різними критичними ситуаціями, але якоїсь чіткої дороги – ідіть і все буде окей – ну, не було її. Вони дуже тяжкі, вони по сплеску помирають”, –  зауважив госпітальєр.

Повернувшись із добровільного відрядження до Чернівців, Олександр і сам отримав позитивний тест на коронавірус. Говорить: відносно легко переніс хворобу. Нині спілкується з колегами з Чернівців – і періодично цікавиться, чи потрібна їм знову його допомога.

“Нині поки що справляємося самі. Кількість пацієнтів зменшилася на відсотків 25-30, але важкість перебігу захворювання вдвічі, напевно, гірша”, – наголошує лікар-ординатор Юрій Ставничук.

Чому завжди готовий без страху вирушити на порятунок людей – медик пояснює так:

“Тому що там не страшно, тому що ти робиш щось, ти в епіцентрі і поки ти робиш, тобі ніколи боятися”, – запевняє Олександр Сивирин.

Наталя Світлова, Олександр Пронський, Дніпро, “5 канал”

https://www.5.ua/suspilstvo/proishov-maidan-front-i-peredovu-borotby-z-koronavirusom-istoriia-hospitaliera-dobrovoltsia-246550.html

Leave a Reply

Your email address will not be published.