Щоб не боятися стати перед Сином Людським

Роздуми над Божим Словом на суботу XXXIV Звичайного тижня, рік І

 

 

Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненаситністю, пияцтвом і життєвими клопотами, і щоб не надійшов на вас той день несподівано, наче пастка, бо прийде він на всіх, хто проживає на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, постійно моліться, щоби змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, — і стати перед Сином Людським».

Лк 21, 34-36

Пам’ятаєш себе в школі, як учитель робив тобі зауваження чи пояснював правила поведінки? Якщо ж ти не слухався, то тебе на розмову відправляли до директора. У сьогоднішньому читанні Євангелія застереження Ісуса про те, що ми будемо змушені стати перед «Сином Людським», може звучати так само страшно, як кабінет директора для учня (див. Лк 21, 36).

А що як подивитися на це читання крізь призму Ісусової любові, а не через страх? Може, тоді побачимо, що Він застерігає нас не ставати духовно «затверділими», бо не хоче, щоб ми втратили можливість осягнути життя вічне (Лк 21, 34)?

Чуємо, що гріхи, зокрема «ненаситність і пияцтво», можуть зробити нас духовно глухими та сліпими; але те саме станеться, якщо ми «з головою» зануримося у щоденні клопоти. Влучним буде порівняння з подружньою парою, в якій чоловік та дружина поступово віддаляються одне від одного, бо дозволили власним справам та роботі керувати їхнім життям. Ми теж можемо зробити ідола зі своїх обов’язків і почати нехтувати запрошенням Ісуса провести з Ним час. Хоча ніби розуміємо, що кожна хвилина з Господом — життєдайна, і важливо прийняти цей дорогоцінний подарунок; та до кінця дня ми вже надто втомлені для цього!

Тому варто зустріти Ісуса вже на початку дня. Кожен схід сонця — це ще одна можливість «стати перед Сином Людським» (Лк 21, 36). Кожна зустріч із Господом — це новий шанс, щоби Він зцілив твоє серце та зробив тебе здатним жити в любові. Якщо дозволиш Йому це зробити, тоді не буде чого боятися того останнього дня, коли знову постанеш перед Ним — цього разу назавжди.

«Ісусе, допоможи мені духовно “прокинутися” та відчути сьогодні Твою присутність».

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Дивіться YouTube-канал журналу «Слово між нами»

https://credo.pro/2021/11/304134

Leave a Reply

Your email address will not be published.