Слова Матері: про що говорить Марія на сторінках Святого Письма?

Слова Матері: про що говорить Марія на сторінках Святого Письма? https://credo.pro/2021/04/286348 Герасименко Ольга

Під час Страсного тижня увесь християнський світ схиляє голови у скорботі. Для вірних у цей період велике значення мають Сім останніх слів Спасителя на Хресті, що особливим чином вшановуються під час Страсного тижня. 

Але Марія, Матір Ісуса, має не лише свої Сім Скорбот, а і свої власні сім висловів, що їх вона промовляє на сторінках Євангелія. Ці слова заслуговують на те, щоби вірні розмірковували над ними як протягом Великого Посту, так зокрема і на Страсному тижні.

 

1.Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» (Лк 1,34)

 

 

Марія промовила ці слова у час Благовіщення, коли ангел сповістив її про те, що вона зачне і народить Сина Божого.

Під словом «мужа» Марія має на увазі «чоловіка», тобто того, з ким вона має бути пов’язана шлюбом. Послання ангела дещо нагадує звістки, які отримували деякі безплідні жінки Старого Завіту, що завдяки божественному втручанню ставали матерями важливих для історії спасіння фігур, — такі як Сара, мати Ісаака, Анна, мати Самуїла або неназвана матір Самсона.

Наші роздуми стосовно цих слів Марії, ймовірно, повинні складатися з благань про Божу допомогу у боротьбі з життєвими перипетіями та розумінні його таємниць. Чи часто ми беремо хвилинку для того, аби подумати про те, що Бог напевне має свій план щодо нашого життя (особливо у час, коли світ охоплено пандемією вірусу, який вбив уже багатьох людей)? Чи не забуваємо ми про те, що хвороби і страждання — це частина людського існування, як би нам не хотілося її уникати?

 

 

2.«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1,38)

 

 

У той самий час Марія висловила абсолютну покірність Божій волі. Ці слова нагадують вірним, що вичерпавши всі засоби вирішення своїх проблем, ми віддаємо їх у руки Божі.

Нам варто часто запитувати у себе: чи ми проживаємо свої життя у найкращий спосіб, який тільки можемо, дозволяючи Богові подбати про решту? Чи покладаємося виключно на власні сили (обмежені, як вони є), забуваючи, що можливо Бог хотів би, аби ми взяли хвилинку для того, щоб вислухати Його і поговорити з Ним?

 

 

3.Привітання Марією її родички Єлизавети

 

 

Це мало би бути звичайне єврейське привітання «Шалом» (Лк 1,40). Марія, вагітна Дитиною, вирушила «в гірську околицю, в місто Юди», щоб відвідати Єлизавету, яка мала народити Йоана Хрестителя. Звичайно її подорож не була прогулянкою. Ті, хто здійснив паломництво до цієї гірської країни засвідчують, що це крута гора з пересіченою місцевістю, але Марія поспішала, щоб допомогти своїй родичці.

Євангеліє від Луки говорить нам, що «Марія перебула в Єлисавети місяців зо три; потім повернулася до дому свого». Один відомий філіпінський священник-оглядач якось написав, що приклад Марії був виразом «християнства у його найкращому вигляді — турботливого, відданого добробуту інших».

Можливо нам варто запитати себе: чи не поводимося ми часом як «примадонни» — віддалені та нечутливі до потреб інших людей? Чи докладали зусиль для того, щоб відвідати ув’язнених, старих або немічних, щоб послухати їхні часто повторювані історії? Чи ми дбаємо лише про своїх начальників та клієнтів? Покупки, вечері у вишуканих місцях та перевірка «лайків» під нашими публікаціями у Фейсбуці — чи це наше головне заняття?

 

 

4.«Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм» (Лк 1,46-47)

 

 

Це перший рядок хвалебного гімну Марії, відомого як «Magnificat». Марія зрозуміла, як отриманий нею божественний дар відображає Боже милосердя, вірність та щедрість. Що означають її слова для нас, християн? Чи ми хвалимо Бога і дякуємо Йому навіть якщо не отримуємо того, про що молимося? Насправді кожне наше прохання повинне звучати приблизно так: «Господи, якщо мої проєкти і плани відповідають Твоїй волі, нехай я досягну в них успіху. Якщо ні, дозволь мені зазнати поразки».

 

 

5.«Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали» (Лк 2,48)

 

 

Марія вимовила ці слова, коли вони з Йосифом, шукаючи хлопчика Ісуса протягом трьох днів, нарешті знайшли Його у храмі, де старші були вражені Його мудрістю. Але у відповіді Ісуса містилася загадка: «Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?».

У мить Благовіщення Марія сказала «так», і тому, мабуть, вона подумала, що повинна відпустити Сина, якого народила, щоб Він міг виконати свою місію. Цей біблійний уривок звертається до батьків, особливо до матерів, запитуючи: чи насправді ми ведемо своїх дітей Господніми шляхами, — наполегливими, молитовними, ніжними, терплячими до гніву, доброчинними, співчутливими, турботливими, вірними? Чи ж вказуємо їм шлях до лінощів та марнославства?

 

 

6.«Вина в них нема» (Йн 2,3)

 

 

Марія промовила ці слова під час святкування весілля у Кані Галилейській, на початку публічного служіння Ісуса. Вона звернула Його увагу на людські потреби, і після цього Він здійснив своє перше чудо: перетворив воду у найкраще вино.

Марія помічала потреби інших людей до того як це робив будь-хто інший, і тому для нас цілком природно вірити, що вона відчуває і наші потреби ще до того, як ми самі усвідомимо їх. Це також демонструє, що Марія через її заступництво продовжує доносити наші потреби до її Сина. Але чи молимось ми їй зі щирої любові, чи лише просимо про ласки для себе?

 

 

7.«Що лиш скаже вам, — робіть» (Йн 2,7)

 

 

З цієї ж нагоди Марія знову звернулася до тих, хто відповідав за весільне святкування. Вона відчула волю її Сина — прийняти її прохання. Дії Ісуса свідчать про те, що Він прихильно поставився до прохання матері.

Наші роздуми протягом Страсного тижня над цим уривком повинні спонукати нас запитати себе: чи справді ми робимо те, що нам каже Ісус? Любіть одне одного, закликає нас Він, але протягом століть люди заснували величезну кількість релігійних сект, члени яких палко ненавидять одне одного!

Сім слів Марії, чітко виражених у Біблії, повинні вселити у вірних католиків, особливо відданих Марії, розуміння того, що хоча ми маємо у своєму житті особливе відчуття Божественного Провидіння, ми покликані жити усім тим, чого нас навчав її Син. Слова, вимовлені нею, говорять нам, що наша відданість їй повинна виражатися у добрих справах.

Переклад CREDO за: Lilia Borlongan-Alvarez, Catholic Stand

 

April 07, 2021 at 02:39PM CREDO https://credo.pro

Leave a Reply

Your email address will not be published.