Спогади єпископа Мар’яна Бучека про Яна Пурвінського

Спогади єпископа Мар’яна Бучека про Яна Пурвінського https://credo.pro/2021/04/288017 Юлія Завадська

Своїми спогадами про єпископа Яна Пурвінського поділився єпископ-емерит Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’ян Бучек.

«Сьогоднішнє ранкове повідомлення мене здивувало і водночас порадувало: після довгого пастирського життя та служіння відійшов до дому Отця незабутньої пам’яті єпископ Ян Пурвінський.

За радянських часів, коли  ще у далекому 1977 році він приїхав із Латвії в Україну, як вікарій костелу святої Софї у Житомирі, його називали Яном Донатовичем. Деякі місцеві жителі не розуміли, що Донат – це ім’я його батька. Всі думали, що це якась особлива посада.

Служіння покійного єпископа Яна у Житомирі полягало у задоволенні релігійних потреб римо-католиків різних національностей, зокрема, поляків. У 1981 році, Канцелярська рада Риги, призначила отця Яна виконувати обов’язки вікарія на території України та Молдови.

Виконуючи ці завдання: він опікувався вірними, шукав священиків для служіння в парафіях своєї дієцезії, а також виявляв неабиякі організаторські здібності та благочестя. Саме тому, надзвичайний, на той час, посланник Ватикану у країнах Східної Європи, архієпископ Франческо Коласуонно, представив кандидатуру отця Яна Пурвінського на єпископа.

16 січня 1991 року, Папа Римський Йоан Павло ІІ призначив отця Яна єпископом Житомирської дієцезії, яка була відновлена лише через багато років. Ця пам’ять для отця Яна залишалася найважливішою і незабутньою до кінця його днів. Про це також згадувалося 4 березня 2021 року у соборі святої Софії в Житомирі, де зібрались майже всі присутні єпископи України. Тридцять років прекрасного, сповненого відданості, служіння Житомирській дієцезії, а з 1998 року – Київсько-Житомирській дієцезії.

4 березня 1991 року у соборі св. Софії в Житомирі, відбулася його єпископська хіротонтія. Я дуже добре пам’ятаю ці урочистості. З того часу я почав особисто знайомитися з працями єпископа Яна.

Наша співпраця розпочалась у лютому 1992 року, коли була створена Конференція єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні. Єпископ Ян став головою Комісії у справах покликань, а я виконував обов’язки генерального  секретаря єпископату. Як давній парафіяльний священик, він фактично оцінював призначених і займався пошуком нових покликань. У 1994 році, він вирішив створити Вищу духовну семінарію у Ворзелі під Києвом, названу на честь Серця Ісуса. На даний час тут виховуються кандидати на священство з декількох дієцезії, орденів та Redemptoris Mater Неокатехуменального шляху.

Як єпископ, відносно великої дієцезії, що має багато парафій та вірних, не побоявся просити Папу Римського Йоана Павла ІІ про єпископів-помічників для кращого служіння  вірним та священикам. І вже у  тому ж 1994 році, єпископ Ян прийняв францисканського єпископа Станіслава Широкорадюка, а у 2003 році – єпископа Віталія Скомаровського.

Своє служіння у Київсько-Житомирській дієцезії, єпископ Ян Пурвінський продовжував до свого виходу на пенсію у 2011 році, передавши всі повноваження своєму наступнику, єпископу Петру Мальчуку OFM.

Свою підтримку дієцезії та усім священикам найбільше виявляв фізично, відправляючи Святі Меси, а також – через молитву.

У 2016 році – поховав свого наступника, єпископа Петра Мальчука OFM, а в 2017 році у нього з’явився вже наступний єпископ Віталій Кривицький SDB, з яким він прекрасно співпрацював до кінця своїх днів, показуючи усім, як повинна виглядати співпраця попередника з нинішнім пастирем.

Великий четвер для кожного священика та єпископа є днем пам’яті його священицьких свячень і подяки Богу за можливість служити вірним. Для єпископа Яна, Великий четвер, 1 квітня 2021 року, був днем «підготовки до зустрічі з Ісусом Добрим Пастирем», згодом його госпіталізували, де в ніч на 6 квітня, вирушаючи до дому Отця, єпископ Ян віддав Богові свого духа.

Не стало пастиря – доброго для усіх вірних, священиків та людей, далеких від Церкви Христової.

Після відходу кардинала Мар’яна Яворського в минулому році, а також попередніх єпископів: Рафала Керницького OFM Conv, Яна Ольшанського MIC, а тепер і Яна Пурвінського – ми втрачаємо тих вірних пастирів, які 30 років тому на теренах України, будували основи нашої Церкви після важких років боротьби з войовничим атеїзмом.

Останнім свідком цих подій є єпископ Луцький – Маркіян Трофим’як, який у своїх спогадах описує діяльність наших старших єпископів, як приклад цілковитої відданості Церкві та Божому народові.

Особисто я запам’ятаю єпископа Яна, як доброго, чесного священника і єпископа, довіреного чоловіка та батька усіх вірних.

Ми дякуємо єпископу Яну Пурвінському за його простоту духа, яка єднає багатьох нас з Богом та між собою. Нехай він спочиває у Воскреслому Господі. Surrexit Vere – Alleluia!»

Харків, 6 квітня 2021 року
Єпископ Мар’ян Бучек,
Емерит Харківсько-Запорізької дієцезії
Католицький Медіа-Центр

April 06, 2021 at 06:25PM CREDO https://credo.pro

Leave a Reply

Your email address will not be published.