Три умови, щоби сіль не звітріла

Три умови, щоби сіль не звітріла

Роздуми над Божим Словом на вівторок Х Звичайного тижня, рік І

 

 

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Ви — сіль землі. Якщо сіль опрісніє, то чим її посолити? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди.
Ви — світло  світу. Не можна сховати міста, що стоїть на горі. І не запалюють світильника, аби поставити його під велику посудину, але ставлять на свічник, щоби світив усім, хто в домі.
Тож нехай сяє ваше світло перед людьми, щоб вони побачили ваші добрі діла й прославили Отця вашого, який на небесах».

Мт 5, 13-16

У кожного з нас на кухні є сіль. Ми не додаємо її багато, але без неї важко обійтися під час приготування багатьох страв: без неї вони несмачні. Так само важко уявити нормальний світ без справжніх християн. У кожному куточку землі є християнська спільнота, хоча б невеличка. Саме на нас, учнях Ісуса Христа, лежить відповідальність — додавати смаку життю оточенню та суспільству.

Ісус попереджає, що коли ми «звітріємо», то станемо ні на що не придатні (див. Мт 5, 13). Як же нам не тільки стати «сіллю землі» та «світлом світу» (Мт 5, 13-14), але й не втратити цей дар?

По-перше, не бути байдужими до того, що відбувається навколо, не боятися відповідно реагувати на безладдя та зло. По-друге, нашими рішеннями та вчинками має керувати любов до Бога й ближніх. По-третє, не забувати про молитву, особливо в ситуаціях, у яких ми безсилі бодай щось змінити. Це нас робить здатними спокійно зробити зауваження людині, яка грубо порушує умови карантину, або знайти спосіб вдало зупинити того, хто нецензурно лається в публічному місці. Звісно, щоби так «освітлювати» зло у світі, нам необхідна мужність і сила. Тому ми дуже потребуємо «солі Святого Духа».

І варто пам’ятати, що Ісус закликає любити не тільки тих, хто нас любить, але й «ворогів», а також прощати нашим кривдникам (див. Мт 5, 44). Любов до ворогів — це найскладніший вияв любові, але саме він найбільше робить нас подібними до Христа. Саме таку любов неможливо не помітити, як «місто, що стоїть на горі» (Мт 5, 14).

«Господи Ісусе Христе, допоможи мені “додавати смаку” життю через небайдужість. Наповни моє серце Твоєю любов’ю, щоби “сіль” моїх зауважень була поміркованою та не втратила сили».

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.

Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»

https://credo.pro/2021/06/292697

Leave a Reply

Your email address will not be published.