Жартівливі чудеса падре Піо

Жартівливі чудеса падре Піо

Усім відомо, що капуцин із Сан-Джованні-Ротондо зазнав важких випробувань, але й мав багато благодатей.

Проте не всі знають про його дивовижне почуття гумору.

 

Дивись, куди йдеш!

Один чоловік відправився до Сан-Джованні-Ротондо, щоб зустрітися з о.Піо, але там було стільки людей, що йому довелося повернутися додому, так і не зустрівшись зі стигматиком. Але, йдучи з монастиря, чоловік вчув чудовий запах, який виходить зі стигматів ченця, й відчув сили.

За кілька місяців по тому він почув той самий приємний запах, коли йшов горами. Чоловік зупинився і кілька хвилин перебував в екстазі, вдихаючи розкішний аромат. Коли він оговтався, то побачив, що стоїть над прірвою, і якби не пахощі, які його зупинили, він і далі йшов би вперед.

Тоді чоловік вирішив піти до Сан-Джованні-Ротондо, щоб подякувати о.Піо за порятунок. Коли він потрапив до монастиря, о.Піо, який ніколи раніше його не бачив, сказав йому з усмішкою: «Сину мій! Дивися, куди йдеш!»

 

Під матрацом

Одна жінка так страждала від жахливих мігреней, аж вирішила покласти фотографію о.Піо під подушку, сподіваючись, що біль мине. Проминуло кілька тижнів, а біль і надалі їй докучав. Врешті-решт, із суто італійським темпераментом, жінка вигукнула: «Отче Піо! Оскільки ти не захотів звільнити мене від болю, я покладу тебе під матрац!»

За кілька місяців вона поїхала до Сан-Джованні-Ротондо, щоб посповідатися в о.Піо. Не встигла вона стати навколішки в конфесіоналі, як чернець втупився в неї поглядом і різко грюкнув дверцятами сповідальниці. Жінка остовпіла, така реакція збила її з пантелику, вона не могла вимовити ані слова. За мить дверцята знову прочинилися, а падре Піо сказав їй, усміхаючись: «Що, не сподобалося тобі? Мені також не сподобалося, коли ти засунула мене під матрац!»

 

Поради отця Піо

Один священник з Аргентини так багато чув про поради о.Піо, що вирішив поїхати до Італії, щоб отримати від нього кілька корисних рекомендацій, які вказали б йому духовний шлях. Прибувши на місце, він посповідався в о.Піо, після чого повернувся додому, не отримавши жодних вказівок.

Він був такий розчарований, що відчував потребу всім про це розповідати. Священник жалівся: «Не розумію, чому о.Піо нічого мені не сказав. А я лише за цим і їхав до нього аж з Аргентини! Адже о.Піо читає в сумлінні кожної людини і добре знав, що я приїхав, сподіваючись отримати якісь вказівки!»

Він так багато скаржився, що його парафіяни почали задумуватися над цим і запитали його: «Отче, Ви впевнені, що падре Піо нічого вам не сказав? А може, він зробив якийсь незвичайний жест?»

Священник замислився і врешті-решт пригадав, що о.Піо насправді зробив якийсь дивний жест: він поблагословив його, роблячи знак хреста дуже повільно, настільки, що священник думав, що це ніколи не закінчиться. «То ось яка його порада!» — вигукнули парафіяни. «Коли Ви нас, отче, благословляєте, то робите це так швидко, що Ваш жест — це, швидше, щось незрозуміле, а не хрест». Священник був у захваті. Зрештою, він отримав від о.Піо пораду, про яку просив, у дуже оригінальний і лише ченцю притаманний спосіб.

 

Охоронець і злодій

В одному з римських кварталів панували злодії. Через це один із мешканців боявся поїхати до о.Піо. Але все ж таки вирішив, попри все, вирушити в дорогу, тільки попередньо в думках домовився з о.Піо: «Отче, я поїду до тебе, але ти пильнуй мій дім…»

У Сан-Джованні-Ротондо чоловік посповідався в о.Піо, а наступного дня пішов до нього привітатися, але чернець зустрів його докором: «Ти ще тут? Я вже сьомий піт проливаю — так сильно тримаю твої двері!»

Римлянин негайно вирушив додому, не розуміючи, що о.Піо хотів йому цим сказати. Коли він уже був на місці, то побачив, що у будинок вдиралися злодії. Їм вдалося зламати замок, але нічого не зникло.

 

Діти й цукерки

Одна жінка вже давно не відвідувала о.Піо. Минуло стільки часу, що вона не сумнівалася: він її не пам’ятає. Їй це дуже докучало. Настав день, коли вона вранці подумки довірила йому свою донечку і, як завжди, пішла до храму на Месу.

Коли жінка повернулася, то побачила, що дівчинка смакує карамелькою. Жінка здивовано запитала, хто дав малій цукерку. Дівчинка дуже радісно вказала на портрет о.Піо. Картина висіла над манежем, у якому мати залишила дитину на час своєї короткої відсутності.

Минуло трохи часу, і жінка знову поїхала до ченця. Відразу після сповіді вона поцілувала йому руку, а він запитав: «Ти теж хочеш цукерку?»

 

Лисий

Один чоловік лисів і сильно страждав через це. Він дуже не хотів облисіти повністю. Якось він звернувся до о.Піо з проханням молитися за те, щоб у нього не випало все волосся.

Отець Піо якраз спускався сходами від вівтаря. Чоловік тривожно дивився на нього, очікуючи якоїсь відповіді. Отець Піо опинився поруч. Вираз його обличчя змінився і він зі значущим видом указав на людину, яка йшла слідом за ним, і сказав: «Попроси його!» Чоловік нахилився і побачив зовсім лисого священника, голова якого блищала, як дзеркало. Усі голосно розсміялися.

 

Удар черевиком

Один парафіянин о.Піо страждав від жахливого зубного болю. Біль не припинявся і був такий сильний, що дружина порадила чоловікові: «Чому ти не помолишся до о.Піо, щоб він звільнив тебе від болю? Маєш його фотографію, помолися». Чоловік розізлився: «У мене так дико болить зуб, а ти пропонуєш мені помолитися?» Він схопив у руки черевик, який лежав неподалік, і з усієї сили жбурнув ним у портрет о.Піо.

За кілька місяців по тому дружині вдалося його переконати піти в Сан-Джованні-Ротондо, щоб посповідатися в о.Піо. Чоловік став навколішки в конфесіоналі і визнав усі гріхи, які пам’ятав. Падре Піо запитав його: «Більше нічого не пригадуєш?» — «Нічого», — відповів парафіянин. «Більше нічого? А що з черевиком, який ти жбурнув мені в обличчя?»

 

Велике, велике благословення

Духовна донька о.Піо перебувала в Сан-Джованні-Ротондо три тижні. Вона не хотіла повертатися додому, в Швейцарію, без сповіді, але не могла потрапити до отця, і це її дуже засмучувало. Але жінка пригадала, що о.Піо щодня благословляє вірних із вікна своєї келії.

Отже, вона вирішила, що перед від’їздом принаймні отримає благословення. Тому якнайшвидше пішла до монастиря, а по дорозі повторювала: «Хочу отримати для себе велике, велике благословення». Коли вона підходила до монастиря, то минала людей, які звідти поверталися. Люди потрохи розходилися. Отець Піо вже поблагословив вірних. Він привітав усіх зі свого вікна, махаючи хусткою, а потім пішов відпочивати.

Група жінок, які молилися на розарії, підтвердила, що його вже можна не чекати. Але жінка не здалася і стала біля них навколішки, повторюючи в дусі: «Це нічого, я тільки хочу для себе великого, великого благословення».

За кілька хвилин вікно відчинилося й о.Піо знову уділив благословення, а потім привітав вірних, махаючи цього разу замість хустки простирадлом. Всі засміялися. Одна з жінок сказала: «Отець Піо збожеволів!» Але духовну доньку отця це зворушило до сліз, бо вона знала, що це «велике, велике благословення» призначалося лише їй.

 

Хлопчик і цукерки

Хлопчик, син міського поліцейського, дуже давно мріяв про електричну залізницю. Оскільки наближалося свято Трьох царів, він звернувся до портрету о.Піо на стіні, складаючи таку обітницю: «Послухай, отче Піо! Якщо тобі вдасться зробити так, щоб я отримав у подарунок електричну залізницю, я принесу тобі мішок цукерок!»

У свято Трьох царів хлопчик отримав таку жадану електричну залізницю. За якийсь час він супроводжував свою тітку до Сан-Джованні-Ротондо. Падре Піо запитав його батьківським тоном із теплою усмішкою: «А де обіцяні цукерки?»

 

Два інжири!

Одного дня жінка, яка дуже поважала о.Піо, з’їла на два інжири більше. Вона мала докори сумління, бо вважала, що скоїла гріх обжерливості. Жінка пообіцяла собі, що посповідається у ченця, як тільки зможе.

Нагода трапилася незабаром. Отже, вона вирушила до Сан-Джованні-Ротондо. Коли жінка скінчила сповідь, то сказала, дуже стурбована: «Падре, я маю враження, що забула якийсь гріх, може, це щось важливе». Отець Піо відповів їй: «Не хвилюйся. Не варто катувати себе через ті два інжири!»

 

«Гадаєш, я одружуся з нею?»

Отець Піо відправляв шлюбну Святу Месу. У кульмінаційний момент урочистості наречений через хвилювання не зміг сказати сакраментальне «так».

Падре Піо зачекав кілька хвилин, намагаючись заохотити його усмішкою. Але бачивши, що всі його зусилля марні, голосно сказав: «Скажи “так“. Чи ти гадаєш, що я візьму її за дружину?»

 

«Отче, моліться за моїх маленьких дітей!»

Одна дуже побожна жінка ніколи не лягала спати, не ввіривши всіх своїх дітей турботам о.Піо. Щодня ввечері вона ставала навколішки перед образом ченця і повторювала: «Отче, довіряю тобі своїх дітей».

Жінка повторювала цей ритуал щодня протягом трьох років, аж нарешті їй випала нагода поїхати до Сан-Джованні-Ротондо. Коли вона опинилася перед о.Піо, то сказала: «Отче, довіряю Вам своїх маленьких дітей!» Отець Піо відповів їй: «Я знаю про це, дочко моя. Ти вже три роки постійно мені це повторюєш!»

 

«А ти глузуєш із цього!»

Ревна шанувальниця о.Піо мала звичку молитися щодня навколішках перед його зображенням. Вона просила о.Піо про благословення. Її чоловік, також шанувальник ченця, не міг утриматися від сміху, бо вважав таку поведінку перебільшенням. Ця подружня сцена повторювалася щодня.

Якось подружжю випала нагода відвідати о.Піо. Чоловік сказав тоді: «Отче, моя дружина щодня ввечері просить благословення» «Я про це добре знаю, — відповів чернець. — А ти з цього глузуєш!»

 

https://credo.pro/2021/06/292940

Leave a Reply

Your email address will not be published.